В її сором’язливій грації і боязкому виразі очей було щось від молодої лані. Легка барва, наче тінь троянди в срібному дзеркалі, заграла на щоках дівчини, коли їй передався щирий запал залюдненої зали. [...] Поміж гурту незграбних обшарпаних акторів Сібіл Вейн виглядала на якусь вищу, неземну істоту, її тіло колихалось у танці, як тростина над водою. Вигини її шиї нагадували білу лілею, а руки були немов виточені з холодної слонової кості. Доріан познайомився з актрисою у третій вечір, коли та грала Розалінду. Юнак подарував їй квіти, а потім вирушив до неї за куліси. Абіл була збентежена тим, як незнайомець вихваляв її талант, і вирішила називати Доріана “Чарівним Принцом”.

Раптом йому спала на думку одна річ. Надягнувши хутряне пальто й капелюха, він вийшов у передпокій. Там постояв, прислухаючись до неквапної важкої ходи полісмена вулицею і дивлячись, як промінець його ліхтарика поковзнув по вікну. Затамувавши віддих, він чекав. Рука художника так дрижала, що свічка випала із ставника і, шиплячи, догорала на підлозі. Він ногою загасив її і, знесилено сівши на хисткого стільця при столі, затулив обличчя руками.

Портрет Доріана Грея (більш детальна версія) (скорочено) – Вайльд Оскар

Щось почало капати на підлогу. Доріан почекав хвильку, все ще притискуючи голову трупа. Захоплений коханням до акторки, Доріан у ресторані розповідає попри скепсис лорда Генрі про свої заручини. Лорд Генрі здивовано звів брови і подивився на нього крізь примхливі кільця голубого диму від приправленої опієм цигарки. Ненависть XIX сторіччя до Романтизму - це лють Калібана, що не побачив своєї подоби в дзеркалі.

Життя, творячи йому душу, спотворюватиме тіло. Про власне майбутнє – ось про що він має подумати. Алан Кемпбел одного вечора застрелився у себе в лабораторії, так і не виказавши таємниці, що була йому нав’язана. Збуджені пересуди про зникнення https://novosti-n.org/ukraine/Ogranychyt-sebya-v-ygre-stalo-eshhe-proshhe-305710 Голуорда незабаром ущухнуть – до того йдеться. Проте зовсім не смерть художника гнітила його – смерть власної душі в живім тілі, ось що найбільше мучило. Безіл намалював портрета, що скалічив йому життя, і він не міг дарувати цього.

Звичайнісінькі лугові квіти в’януть, але вони розцвітають знову. Верболіз і наступного літа в червні сяятиме золотистим цвітом, як сяє ним нині. Через місяць ломиніс укриють пурпурові зорі, і рік у рік зелена сутінь його листя знов і знов буде іскритись цими пурпуровими зорями. Але наша молодість ніколи не повертається.

ФАНТАСТИКА ЯК ХУДОЖНІЙ ЗАСІБ ВІДОБРАЖЕННЯ ДІЙСНОСТІ ТА ХУДОЖНІЙ ПРИЙОМ

9Пóрція, Беатрíче, Кордéлія - персонажі з п'єс В. Шекспіра “Венеційський купець”, “Багато галасу з нічого”, “Король Лір”. 5Ітон - відомий англійський коледж, де вчаться переважно діти аристократів. 2Гровнер - картинна галерея в Лондоні, заснована 1877 р. Голуорд повернувся до портрета і знову втупив у нього погляд. Коли грали останню дію, ряди були майже порожні. Врешті завіса опустилась під хихотіння і вигуки ремства.

Оскар Уайльд Портрет Доріана Грея

Письменник намагається створити […]... Портрет Доріана Грея (більш стисло) (скорочено) – Вайльд Оскар Лорд Генрі зайшов до свого приятеля, художника Безіла Голуорда, який писав портрет юного красеня Доріана Грея. Але зустріч лорда з юнаком все ж сталася – якраз у майстерні художника. Сядьмо в затінку, – запропонував лорд Генрі. – Паркер уже приніс напої… Якщо ви будете довго на сонці, у вас зіпсується шкіра, і Безіл ніколи більше не малюватиме з вас.