Обмежене зростання - використовується підприємствами зі стабільним асортиментом продукції і виробничих технологій, які мало змінюються під впливом НТП. Обирається в умовах незначних коливань кон'юнктури товарного ринку і стабільної конкурентної позиції підприємства. Інвестиційна стратегія підприємства в цих умовах спрямована в першу чергу на ефективність відтворювальних процесів і поміркований приріст активів. У сучасному складному та бурхливому діловому середовищі неможливо спланувати кожну ситуацію, і тому якісна стратегія розвитку компанії мусить бути гнучкою та динамічною, відображати спосіб стратегічного мислення щодо бізнесу та середовища, в якому він працює.

У той же час, місія підприємства зазвичай носить більш значущий характер та є набагато ширшою, охоплюючи при цьому не тільки економічні наміри підприємства, а й соціальні та екологічні. Диверсифікація інвестиційної діяльності підприємства в рамках визначеної групи галузей пов’язана з формуванням “стратегічних зон господарювання”, яке здійснюється в процесі розробки загальної стратегії економічного https://dabi-legal.com/ розвитку компанії. Стратегічна зона господарювання повністю забезпечує розробку асортименту конкурентоспроможної продукції, ефективну збутову стратегію, а також їх підтримуючу інвестиційну стратегію. Адаптування інвестиційної стратегії до змін чинників зовнішнього інвестиційного середовища, яке реалізується в системі загального ситуаційного підходу до майбутньої діяльності підприємства.

Вивчаються можливості та форми виходу з інвестиційних проектів, це може бути їх реалізація або акціонування тощо. Визначення бажаних і можливих тенденцій розвитку окремих показників інвестиційної діяльності, що забезпечують досягнення її головної цілі. У процесі цього етапу виявляються основні параметри розвитку інвестиційної діяльності підприємства, що забезпечують реалізацію її головної цілі і можуть бути підтримані за рахунок сприятливих умов майбутньої динаміки зовнішніх та внутрішніх чинників. Це дозволяє виявити позитивний вплив розвитку зовнішнього інвестиційного середовища і внутрішнього потенціалу підприємства на забезпечення реалізації головної стратегічної цілі його інвестиційної діяльності. Формування стратегічних цілей, аналіз стратегічних альтернатив, вибір стратегічних напрямків і форм інвестиційної діяльності, а також визначення стратегічних напрямків формування інвестиційних ресурсів є найважливішими етапами розробки інвестиційної стратегії підприємства. Їх сутність і зміст будуть розглянуті докладно в наступних розділах.

Відповідно інвестиційна стратегія підприємства в цих умовах спрямована в першу чергу на ефективне забезпечення відтворювальних процесів і обмеженого приросту активів. Стратегічні зміни інвестиційної діяльності в цьому випадку зводяться до мінімуму. Важливою умовою, що визначає актуальність розробки інвестиційної стратегії, є кардинальна зміна цілей операційної діяльності підприємства у зв’язку з новими комерційними можливостями. Реалізація таких цілей потребує зміни виробничого асортименту, впровадження нових виробничих технологій, освоєння нових ринків збуту продукції і т.п. За таких умов істотне зростання інвестиційної активності підприємства та диверсифікація форм його інвестиційної діяльності повинні мати прогнозований характер і забезпечуватись розробкою чітко сформульованої інвестиційної стратегії.

Стратегічне планування (розробка бізнес-стратегії, маркетингової стратегії, створення бізнес-плану підприємства)

Перша пов'язана з можливістю його використання для розробки стратегії бізнесу. Створення нових проектів передбачає попереднє економічне обґрунтування доцільності бізнесу, подальше планування необхідних витрат для лосгнення очікуваних кінцевих результатів. Оцінити витрати, необхідні для виготовлення та збуту продукції або послуг, та порівняти їх з цінами, за якими можна буде продавати свої товари, щоб визначити потенційну прибутковість. Але в міру зростання бізнесу може мати сенс перенести підприємство в інший регіон, щоб бути ближче до більшої кількості клієнтів або кваліфікованих працівників.

Менеджмент інвестиційної діяльності (

Необхідний обсяг власних фінансових ресурсів забезпечується із зовнішніх джерел за рахунок залучення додаткового пайового або акціонерного капіталу, безоплатної фінансової допомоги та інших джерел формування фінансових ресурсів. Далі оптимізується співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів, що базується на забезпеченні мінімальної сукупної вартості залучення власних фінансових ресурсів та забезпеченні збереження управління підприємством його початковими засновниками. Існують різні визначення поняття «інвестиційна стратегія». Розглядає інвестиційну стратегію як процес формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності і вибору найбільш ефективних шляхів їхнього досягнення . В сучасних умовах господарювання інноваційна діяльність українських підприємств тісно пов’язана з інвестиційною діяльністю, що спрямована на стимулювання капіталовкладень в інновації промисловості і здійснюється через конкретизацію інноваційних напрямків з урахуванням перспективи, тобто шляхом формування інвестиційної стратегії . Однією з важливих умов визначення періоду формування інвестиційної стратегії є також розмір підприємства (фірми).

Чому краще замовити розробку бізнес-плану?

Серед них визначають, як правило цільові параметри обсягу і структури формування ресурсів, а також їх середньозваженої вартості. Стратегічна зона господарювання – це самостійний господарський сегмент в рамках підприємства (організації), що здійснює свою діяльність у ряді суміжних галузей, об’єднаних спільністю попиту, використовуваною сировиною або виробничою технологією. Інвестиційна стратегія стратегічної зони господарювання є самостійним (автономним) блоком у загальній системі стратегічного інвестиційного управління на підприємстві. Підприємство як об’єкт стратегічного інвестиційного управління являє собою відкриту комплексну систему, що інтегрує всі напрямки і форми інвестиційної діяльності його різноманітних структурних господарських підрозділів.

Кожне підприємство повинне самостійно приймати рішення про обсяг фінансування в довгострокове капіталовкладення. Перевищення ліміту інвестицій в інновації приведе до втрат часу та втрат коштів на реалізацію інноваційної діяльності, що пов’язана з ризиком, хоча відомо, що ризик – це не тільки втрати, а й альтернатива одержати додатковий прибуток. Сьогодні в діяльності взаємодіючих організацій повинні поєднуватися організаційно-економічні, виробничо-технічні та соціально-психологічні аспекти корпоративної культури. Для того щоб менеджер міг управляти людьми, необхідно вміти знайти підхід як до колективу в цілому, так і до окремої людині в цьому колективі. Індивідуальний підхід буде ефективним тоді, коли керівник буде знати основи психології людини і управління, коли зможе дати характеристику власним психологічним особливостям.