Зокрема у бюджеті-2003 фінансування централізованих капіталовкладень передбачене у розмірі four hundred млн грн, що на thirteen % менше навіть планового показника 2002 р. Причому фінансування державних інвестицій передбачається за рахунок частини прибутку держпідприємств, у результаті чого останні централізовано позбавляються ресурсів для здійснення власних інвестицій в основний капітал і опиняються в нерівному конкурентному становищі зі своїми партнерами з приватного сектору. Використання всіх показників дає змогу створити на кожному підприємстві цілеспрямовану систему інформаційного забезпечення інвестиційного менеджменту, орієнтовану як на прийняття стратегічних інвестиційних рішень, так і на ефективне поточне управління інвестиційною діяльністю. Отже,пріоритетним завданням інвестиційного менеджменту є не максимізація доходу (прибутку) від інвестиційної діяльності, а забезпечення високих темпів економічного розвитку підприємств (фірм) за умови їх достатньої фінансової стійкості. З вищесказаного можна зробити висновок, що інвестиційна політика визначає інвестиційну стратегію діяльності підприємства.

Інвестиційна стратегія підприємства розробляється відповідно до цілей його функціонування. Залучення інвестиційних ресурсів можливе лише за умов забезпечення належного рівня інвестиційної привабливості підприємства. Звідси формування та впровадження інвестиційної стратегії на підприємстві є, по-перше, напрямом забезпечення його інвестиційної привабливості, по-друге, одним із основних способів досягнення мети підприємства (рис. eight.2). Основною вимогою підтвердження тимчасового періоду при формуванні інвестиційної політики є прогнозування работа на севере для граждан украины розвитку економіки в цілому та інвестиційної сфери зокрема. В умовах часто змінюється економіки країни (а в окремих випадках і ризикованості) і неможливості тривалого прогнозування цей період не повинен бути дуже довгим і в середньому не може перевищувати п'ять-сім років. При визначенні тимчасового періоду формування інвестиційної політики найважливішою умовою є тривалість даного періоду, прийнятого для формування соціально-економічної політики, так як інвестиційна політика носить підлеглий характер по відношенню до останньої.

У ньому увагу приділено як теоретичним аспектам діяльності інвестиційного менеджера, так і практичним методикам оцінювання ефективності різних видів інвестицій. Результати дослідження.Потреба у здійсненні інвестиційної діяльності може бути продиктована різними факторами, проте найбільшою мірою поширеним є інвестування, що зумовлює стратегію зростання. Узгодженість інвестиційної стратегії підприємства з передбачуваними змінами зовнішнього інвестиційного середовища, що дозволяє визначити наскільки розроблена інвестиційна стратегія відповідає прогнозованому розвитку економіки країни і змінам кон’юнктури інвестиційного ринку в розрізі окремих його сегментів. Кожна із формованих стратегічних інвестиційних цілей повинна бути виражена в конкретних показниках. Головною метою цієї діяльності є підвищення рівня добробуту власників підприємства і максимізація його ринкової вартості. Водночас, ця головна ціль потребує певної конкретизації з урахуванням задач і особливостей майбутнього інвестиційного розвитку підприємства.

Порівняно з аналогічним періодом минулого року обсяг збитків зменшився на 20 %, прибутки зросли на forty six %, завдяки чому чистий фінансовий результат в економіці збільшився у 6,5 разу. Причому збільшення величини прибутків відбулося не завдяки зростанню кількості прибуткових підприємств, а внаслідок збільшення їхніх прибутків (частка збиткових підприємств зменшилася лише на 1 процентний пункт). Забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності компанії (фірми), підприємства у процесі здійснення інвестиційної діяльності. Забезпечення максималізації доходів (прибутку) від інвестиційної діяльності.

Інструментарій Інвестиційного Менеджменту

Надані позики фізичним особам — страхувальникам, які уклали договори страхування життя, мають бути в межах, що не перевищують подвоєння внесених страхових премій за цими договорами. Не менше 90 % резервів мають бути розміщені в Україні, якщо інше не передбачено чинним законодавством та міжнародними угодами держави. Інвестування коштів другої групи жорстко регламентується. Тим самим регламентують можливості отримання певних видів доходів. Регламентування пов'язане з тим, що ці кошти не є власністю страховика, тому розпоряджатись ними він повинен особливо обачно. Обсяг цих коштів відповідає обсягу страхових зобов'язань страхової компанії.

Про Затвердження Програми Розвитку Інвестиційної Діяльності На 2002-2010 Роки

Крім того, сума інвестиційного прибутку за окремими періодами має високий рівень коливання. Головним політико-економічним змістом початкового етапу трансформаційних процесів були перерозподіл та ідентифікація суб’єктів і об’єктів прав власності, які визначали особливості нової політико-економічної структури українського суспільства. Незалежно від того, наскільки динамічним, ефективним та завершеним був і є в Україні зазначений процес, з нашої точки зору, є вагомі підстави констатувати зменшення гостроти проблеми перерозподілу власності.

Додатки

Інструментом інвестування для портфельних інвесторів, які планують одержати прибуток від цінних паперів, що належать їм, можуть бути акції, облігації, похідні інструменти тощо. Для портфельного інвестора становлять інтерес фондові індикатори, які відображають стан ринку акцій, облігацій, похідних фінансових інструментів тощо. Ринок цінних паперів України — це багатофакторна соціально-економічна система, на основі якої здійснюються мобілізація, розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів, необхідних для розвитку національної економіки.

Інвестиційна діяльність підприємства у всіх її формах не може зводитися до задоволення його поточних інвестиційних потреб, які обумовлені необхідністю заміни зношених активів або їхнього приросту у зв’язку зі змінами обсягу І структури господарської діяльності. Необхідність забезпечення стійкого стану підприємства на ринку, його економічного розвитку вимагає відповідної інвестиційної підтримки. Це обумовлює необхідність створення чіткої системи управління інвестиційною діяльністю на основі науково виваженого передбачення її напрямків і форм, забезпечення здатності адаптуватись до загальних цілей розвитку підприємства та умов зовнішнього мінливого середовища його функціонування.

Формування інвестиційної політики за основними аспектами інвестиційної діяльності підприємства. Оскільки інвестиційна стратегія має щодо цього періоду підпорядкований характер, вона не може виходити за його межі. Цільове використання забезпечується інвесторами шляхом здійснення вкладення власних, позикових і залучених коштів у формі інвестицій. Інвестор може також грати роль замовника, вкладника, кредитора, покупця та виконувати інші функції учасника інвестиційного процесу. Якщо замовник не є інвестором, то визначаються, на основі договору, умови і терміни права володіння, користування і розпорядження інвестиціями.

Переважна орієнтація на підприємницький стиль стратегічного управління інвестиційною діяльністю. Інвестиційна поведінка підприємства в стратегічній перспективі характеризується приростним або підприємницьким стилем. Основу приростного стилю складає постановка стратегічних цілей від досягнутого рівня інвестиційної діяльності з мінімізацією альтернатив прийнятих стратегічних інвестиційних рішень.