Згодом запровадили нову систему освіти, за якою навчальні заклади поділялися на елементарні (початкові), що були однорічними в селах і трирічними в містах і містечках, чотирикласні головні та нормальні у великих містах і дворічні гімназії. В українському суспільстві відбувався початковий процес розвитку капіталістичних відносин і формування національної буржуазії. Деякі власники землі та підприємств, пориваючи з кріпосницькою https://www.4594.com.ua/list/430606 системою господарювання, стали організовувати виробництво на основі використання вільнонайманої робочої сили. Намагаючись отримати більше прибутків, підприємці стали пристосовувати свої виробництва до потреб ринку. Особливо успішною в цьому була козацька старшина. У цей процес вливалося й купецтво, відвойовуючи у дворянства економічні позиції, відіграючи тим самим значну роль в політичному житті суспільства.

Дослідники українських барокових споруд послуговуються терміном українське, або козацьке, бароко. Найяскравіше цей архітектурний стиль виявився на землях Гетьманщини й Слобідської України в кам’яному будівництві за часів мецената й покровителя національної культури гетьмана Івана Мазепи. Музей гетьманства розміщується в будинку-пам'ятці архітектури кінця 17 століття, який раніше належав гетьману Іванові Мазепі. Через два століття було надбудовано додаткові приміщення. Будівлю відреставрували за рахунок коштів, що надійшли з міської скарбниці, Благодійного фонду І.

У Наддніпрянщині діяло 19 гімназій, де навчалося 4 тис. Середню освіту давали гімназії, навчання в яких було платним. Лише їх закінчення давало право вступу до університету або на державну службу. Для популяризації досягнень української історичної науки. Нашарувалися протягом ХІХ–ХХ ст. Щодо політичної історії Гетьманщини.

Крім традиційних, у псевдокласичному дусі, драм та трагедій, ставились теж комедії з народного життя у формі інтермедій чи інтерлюдій. Кожна школа була підпорядкована місцевому архієреєві, який дбав за її матеріальне вивінування, підбирав професорів. Головним джерелом для утримання цих шкіл були монастирські маєтки, а коли 1786 р. Розпорядком цариці 8 Катерини II. Ці маєтки сконфісковано, це було ударом по тих школах, бо признані урядом суми на утримання шкіл не вистачали і це започаткувало їх занепад. Дослідники мають змогу користуватися допоміжним фондом бібліотеки, який вміщує енциклопедії, словники, путівники, календарі тощо. Одне з провідних місць в експозиції Музею посідає постать видатного державного діяча Павла Скоропадського — нащадка гетьманського роду, а також останнього гетьмана України.

Політична історія Гетьманщини ХVІІІ ст.: український історіографічний вимір

На історичну арену вийшов як високоосвічений і загартований в боях з турками й татарами сотник реєстрових козаків. Перші переможні битви під Жовтими Водами і Корсунем стали поштовхом до могутнього всенародного спалаху, який охопив всю Україну. У довідковому виданні висвітлюються основні віхи діяльності Інституту історії України НАН України. Зокрема, подаються здобутки його наукових підрозділів, нариси про директорів інституту та членів Академії наук, довідки про співробітників. Окремо наводиться бібліографія основних праць співробітників інституту. Видання підготовлене до 70-річчя створення Інституту історії України. Назвіть заклади вищої освіти на західноукраїнських землях.

Музей гетьманства у Києві

Перше часткове видання «Енеїди» з’явилося 1798 р., повне — 1842 р. Його поява стала початком нової доби в українській літературі, за якої відбувалося остаточне витіснення старої книжної мови народною. Найбільшим культурно-освітнім і науковим центром на західноукраїнських землях був «Оссолінеум» (Народний заклад ім. Оссолінських), заснований польським істориком і громадським діячем Юзефом Оссолінським у 1817 р. У ньому зберігалися архіви польської шляхти, колекції зброї, картин, скульптур, археологічних пам’яток тощо. До складу «Оссолінеуму» входили також велика бібліотека, друкарня й музей. Українське мистецтво цього періоду репрезентоване архітектурою бароко.

У цей період розвиток української культури відбувався під впливом західноукраїнських культурних явищ та політики, яку здійснювали на українських землях Австрійська та Російська імперії. В освіті імперськими урядами було здійснено реформи, які ставили за мету змінити її відповідно до потреб часу. Становище в освітній сфері на західноукраїнських землях унаслідок шкільних реформ Габсбургів було дещо кращим, ніж у Наддніпрянщині. Наукові досягнення цього періоду були виявами високого рівня можливостей українських учених. Упродовж першої половини XIX ст. Виникла нова українська література, яка зробила вагомий внесок у формування національної культури, стала важливим чинником українського націєтворення.

Унаслідок зубожіння селян закривалися школи, ауряд ними не опікувався. За імперською реформою системи освіти 1803 р. У Наддніпрянщині створювали навчальні заклади трьох типів. Початкові парафіяльні училища, де навчали лише закону Божого, арифметики й грамоти, були призначені для дітей представників «нижчих станів». Початкові повітові училища призначалися для дітей «купців, ремісників та інших міських обивателів». У гімназіях навчалися діти дворян, чиновників та багатих купців. Проаналізуйте, чому тривалий час в офіційній історіографії перехід гетьмана І.

Відкрили Київський університет Св. Володимира, який мав філософський та юридичний факультети. Навчання в університетах тривало чотири роки. Єдиним вищим позастановим навчальним закладом до 1817 р.

Уявлення про їх масштаби дають кам’яниці Лизогуба в Седневі та Чернігові, будинок І. Мазепи в Іванівцях, Полуботка в Чернігові, а також резиденція київських митрополитів на подвір’ї Софійського собору. За своєю планово-просторовою будовою ці зразки являли собою традиційні для України хати, поділені на дві половини. І лише з другої половини XVIII ст. Стиль парадної резиденції в Києві та на Лівобережжі набув характерних для європейської традиції ознак.